Росія розширює завод з виробництва бомбардувальників і намагається замінити літаки, втрачені під час операції Служби безпеки України «Павутина». На Казанському авіаційному заводі імені С. Горбунова зводять кілька нових ангарів. Згідно з супутниковими знімками, отриманими фінським виданням Yle, найбільша з нових будівель – завдовжки близько 320 метрів і площею близько 19 тисяч квадратних метрів, що можна порівняти з трьома футбольними полями. Про це це інформує телеканал «Настоящее время», створений Радіо Свобода з участю «Голосу Америки».
Територія Казанського заводу ще змінюватиметься, оскільки розширення має завершитися лише до кінця наступного року.
За різними даними, з лютого 2022 року завод отримав від держави близько мільярда євро. Інспектують його чиновники різного рівня, зокрема Володимир Путін: по-перше, завод виробляє цивільні судна, з якими через санкції в Росії проблема, а по-друге, літаки для військових потреб.
Казанське підприємство відіграє ключову роль у виробництві та оновленні стратегічної авіації, включно з носіями ядерної зброї. Воно займається випуском і модернізацією бомбардувальників Ту-160М, а також будівництвом нових Ту-160М2, проте темпи залишаються низькими: минулого року було передано лише два Ту-160М2 і два Ту-160М.
Крім того, на заводі проводиться модернізація застарілих Ту-22М3. Обидва типи використовуються для запуску крилатих ракет у війні в Україною і базуються на аеродромі «Борисоглєбськ».
Наразі це єдине підприємство в країні, де виробляють стратегічні бомбардувальники, зазначає в розмові з телеканалом «Настоящее время» військово-політичний експерт Юрій Федоров.
Ухвалено рішення про розширення казанського авіазаводу. Виділено колосальну суму в 10 мільярдів євроЮрій Федоров
«Ту-160М – найбільш просунутий, як вважається, найсучасніший стратегічний бомбардувальник у Росії. У Росії було близько 15 таких бомбардувальників до операції «Павутина». Один начебто був пошкоджений, але була пошкоджена значна кількість інших. Ось для того, щоб і замінити, було ухвалено рішення про розширення казанського авіазаводу, на що було виділено колосальну суму в 10 мільярдів євро», – розповідає Федоров.
Ексофіцер повітряних сил України Анатолій Храпчинський уточнює, що активне будівництво виробництва літаків ведеться не тільки в Казані, а й у Новосибірську і Комсомольську-на-Амурі.
Росіяни не мають не тільки компонентів, з яких збираються ті чи інші елементи, а й обладнанняЮрій Федоров
Однак через санкції і брак висококваліфікованої робочої сили виробництво стикається з серйозними труднощами і відстає від намічених термінів, вважає Федоров.
«Росіяни не мають не тільки компонентів, з яких збираються ті чи інші елементи, а й обладнання, на якому можна працювати. Якщо все піде за планом, а я в цьому дещо сумніваюся, то виробництво може десь розгорнутися наприкінці цього десятиліття», – припускає Федоров.
Згадаймо неодноразові випадки загоряння двигуна НК-32... Ремонт проводили з деталей, які зняли з інших бортівАнатолій Храпчинський
Храпчинський дає схожу оцінку: «Згадаймо неодноразові випадки загоряння двигуна НК-32 через те, що ремонт проводили з деталей, які раніше зняли з інших бортів, це критична ситуація. Росія, безумовно, намагається масштабувати, локалізувати своє виробництво, можливості, але впирається в глобальні проблеми».
У Казані буксує і виробництво пасажирських літаків, пише видання Yle: у цивільній авіації завод робить Ту-204 і має випускати нові Ту-214. У заводу є контракт на виробництво загалом 23 літаків Ту-214, але цього року майже готовий тільки один такий літак.
Через санкції стало важко закуповувати деталі, хоча в обхід обмежувальних заходів Росія отримала західні комплектуючі для літаків щонайменше на мільярд євро, з'ясувало раніше видання
Літаки Ту-214 використовують також міністерство оборони Росії, ФСБ і спеціальний льотний загін «Росія», що перевозить посадових осіб РФ, і вони мають пріоритет під час постачання, тому авіакомпаніям доводиться миритися з постійними затримками.
Навесні найбільша авіакомпанія країни «Аерофлот» навіть погрожувала скасувати замовлення з Казані через виробничі проблеми. Однак зробити це вже не можна: держава вклала в це занадто багато коштів. До того ж, ціни на вітчизняні літаки – МС-21, Іл-114-300 і «Байкал» – за останні кілька років зросли більш ніж у півтора раза, підрахувало міністерство транспорту РФ. У державній корпорації «Ростех» це пов'язали з інфляцією, ключовою ставкою і подорожчанням матеріалів. У корпорації також запевнили, що зі зростанням кількості літаків серії ціна на них буде «значно» знижуватися.
У найближчий рік, за оцінками Храпчинського, інвестиції в Казанський завод точно не зможуть мати значного впливу на хід війни проти України. Незважаючи на це, Київ сприйматиме підприємство, яке розташоване за тисячі кілометрів від України, як «законну військову ціль».
Першого червня українські безпілотники атакували дронами одразу кілька військових аеродромів Росії: в Іркутській, Мурманській, Рязанській та Іванівській областях. Українські спецслужби заявили, що внаслідок операції нібито було пошкоджено «34% стратегічних носіїв крилатих ракет на аеродромах базування» Росії. СБУ повідомила, що було уражено загалом 41 літак, оприлюднивши відео.
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки і оборони (РНБО) України Андрій Коваленко уточнив, що було знищено 13 літаків, і «ще більше» пошкоджено. OSINT-аналітики на основі супутникових знімків порахували, що тільки на аеродромі «Біла» в Іркутській області було вражено вісім літаків: чотири бомбардувальники Ту-95 і стільки ж Ту-22, а на аеродромі «Оленя» в Мурманській області безпілотники влучили по п'ятьох повітряних суднах: чотирьох літаках Ту-95 і одному Ан-12.
